Ендокринологічними захворюваннями страждає більше половини населення України!

Проте на прийом до лікаря записуються далеко не всі, а вчасно поставлений правильний діагноз дає більше гарантій на успішне та швидке одужання.

 

– це медичний напрямок, що вивчає будову, функції та захворювання залоз внутрішньої секреції: щитоподібної, паращитоподібних, наднирників, підшлункової, статевих та інших.

Варто пам’ятати, що хвороби ендокринної системи можуть тривалий час розвиватися безсимптомно, також часто симптоми схожі на інші захворювання.

Небезпека ендокринологічних захворювань полягає в тому, що вони можуть призводити до незворотних змін у функціонуванні організму, що потребує складного, тривалого, найчастіше довічного лікування.

Вкрай важливо виявити збої в роботі ендокринної системи на досимптомних стадіях, щоб запобігти їх подальшому розвитку та зменшити ризик ускладнень.

Коли потрібна консультація ендокринолога?

– Якщо ви відчуваєте дискомфорт у ділянці шиї, відчуття «кома в горлі», яке посилюється при ковтанні.

– Якщо ви відзначаєте слабкість, підвищену стомлюваність, сонливість, забудькуватість, апатію, поганий настрій.

– З‘являється сухість шкіри, нігті стають більш ламким, волосся стає більш тонким, тьмяним, починає випадати, з’являються набряки, збільшується вага тіла.

– Частішає пульс, підвищується емоційність, з’являється почуття внутрішнього тремтіння.

– Підвищується сухість очей, з’являється відчуття «піску» в очах, сльозотеча.

– У вас зайва або недостатня вага, різкі зміни ваги за короткий проміжок часу.

– Якщо Ви відчуваєте сухість у роті, спрагу, слабкість, важкість у голові.

– При прискореному сечовипусканні, появі свербіжу, фурункульозу, грибкових інфекцій, порушень зору.

– При порушенні менструального циклу, безплідності, появі виділень із молочних залоз поза вагітністю, підвищеної дратівливості, частих головних болях.

– При зниженні лібідо та потенції, чоловічому безплідді, збільшенні грудних залоз та активному випаданні волосся на обличчі та тілі у чоловіків.

– За наявності болю та зменшення рухливості в суглобах.

– При ранній менопаузі (до 50 років), переломах кісток, що виникли при мінімальній травмі. При вугровому висипанні, підвищеній жирності шкіри та волосся, випаданні волосся, надмірному рості волосся на обличчі, грудях, внутрішній поверхні стегон.

– При підвищенні артеріального тиску у віці до 45 років, кризовий перебіг гіпертонії, що важко коригується традиційними гіпотензивними препаратами.

– Пацієнтам з надмірною вагою;

– Жінкам, що планують вагітність;

– Жінкам у віці менопаузи та чоловікам у віці андропаузи;

– Пацієнтам до 40 років з підвищеним артеріальним тиском;

– Родичам людей з цукровим діабетом та раком щитовидної залози;

– Спортсменам – любителям з метою покращення результатів, а також тим, хто застосовує анаболічні стероїди.

– Захворювань щитовидної залози;

– Гіпотиреозу;

– Тиреотоксикозу;

– Хронічного аутоімунного тиреоїдиту;

– Йоддефіцитних захворювань (ендемічний зоб);

– Вузлового зобу;

– Пухлин щитовидної залози;

– Ожиріння та метаболічного синдрому

– Цукрового діабету 1-го та 2-го типів, ускладнень діабету

– Нейроендокринних порушень

– Аденоми гіпофіза

– Гіпопітуїтаризму (надниркової недостатності, вторинного гіпотиреозу, гіпогонадизму)

– Нецукрового діабету внаслідок | черепно-мозкової травми, нейрохірургічної операції

– Остеопорозу

– Ендокринної патології репродуктивної системи

– Безпліддя, аменореї ендокринного генезу

– Гіперандрогенії у жінок, синдрому полікістозних яєчників

– Гіпогонадизму, вікового андрогенного дефіциту у чоловіків, гінекомастії

– Захворювань паращитовидних залоз

– Гіпопаратиреозу (у тому числі післяопераційного)

– Гіперпаратиреозу

– Захворювань надниркових залоз

– Об’ємних утворень надниркових залоз (гормонально-неактивних, феохромоцитоми, альдостероми)

– Артеріальної гіпертензії ендокринного генезу

– Недостатності кори надниркових залоз